- розізлити
- —————————————————————————————розізли́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розізлити — лю/, ли/ш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому небудь … Український тлумачний словник
роз'юшити — I роз ю/шу/, роз ю/ши/ш, док., перех., розм. Розлютувати, розізлити кого небудь. II див. роз юшувати … Український тлумачний словник
розізлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розізлити. 2) у знач. прикм.Який розізлився, перебуває у стані роздратування … Український тлумачний словник
роз'яряти — я/ю, я/єш, недок., роз яри/ти, рю/, ри/ш, док., перех. Розлютовувати, дуже злити кого небудь … Український тлумачний словник
озлити — лю/, ли/ш, док., перех. Викликати злість, розлючення, роздратування; розізлити, розгнівати. || Зробити кого небудь злим, злостивим … Український тлумачний словник
осатанити — ню/, ни/ш, док., розм., рідко. До краю розізлити, роздратувати, розлютити … Український тлумачний словник
дратувати — 1) (кого навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), роздратовувати, роздратувати, роздражнювати, роздражнити, дражнити, дратуватися (з ким і без додатка), дражнитися (з ким і без додатка), дрочити, дрочитися (з ким і без додатка),… … Словник синонімів української мови